ПАСПОРТ ГРОМАДИ 2021 РІК

Дата: 27.06.2022 16:00

Кількість переглядів: 209

ПАСПОРТ

_______________________Магальська сільська рада______________

(повна назва сільської, селищної, міської ради)

Юридична адреса: 60313, вул.. Г. Нандріша, 61 с. Магала Чернівецького району Чернівецької області

Код ЄРДПОУ 04417636, телефон _61288_____, E-mail magala.rada@ukr.net,  сайт http://magalska-gromada.gov.ua

Дата утворення ___2017 рік______  

І. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Загальна площа території _82,88 км²__
 

ІІ. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Магальська об’єднана територіальна громада була утворена в жовтні 2017 року внаслідок об'єднання двох сільських рад:

Магальська сільська рада - населення 7144 чол. 

Рідківська сільська рада - населення 4503 чол.

Магальській сільській раді підпорядковуються такі населені пункти:

село Магала (2740 чол.)

село Остриця (2432 чол.)

село Буда (1470 чол.)

село Прут (502 чол.)

село Рідківці (4503 чол.)

Адміністративним центром Магальської сільської ради є село Магала Новоселицького району Чернівецької  області.

Перша історична згадка про село Магала датована 1472 роком в  документах молдовського Володаря Штефана Великого та Святого.

Саме до часу князювання Штефана Великого відноситься перша документальна згадка про Магалу. Вперше село Магала згадується в документах Церковного фонду в XV ст. під назвою Остріца. З тих самих документів відомо, що село та помістя Остріца були подаровані Штефаном Великим монастирю Путна. Про це свідчить запис у дарчій грамоті Стефана Великого від 25 квітня 1472 р.

В ній вказані межі цього помістя: Хукеу – на сході, Станіхор – на заході, Долха – на півночі, води Прута – на півдні (всі назви збереглися в селі і до тепер). Тобто немає ніяких сумнівів, що Остріца XV ст. це село Магала. У тій же дарчій грамоті вказано, що Штефан Великий дарує монастирю Путна село «яке знаходиться на Пруті, а саме Остріца з місцем для млина на Пруті».

Це село було придбано володарем Молдови за 200 татарських злотів від Табучі з Кобили, його брата Пожара та їхньої сестри Настасії. Це було їхнє помістя, здобуте на основі давніх привілеїв від володаря Молдови Олександра Доброго.

Син Штефана Великого Богдан ІІІ Одноокий (1504 – 1517 рр.) визнав протекторат Туреччини у 1514 р. Найвідоміший його наступник Петро Рареш (1527 – 1538, 1541 – 1546 рр.) був змушений визнати протекторат Туреччини у 1538 році, після перемоги турків під Хотином.

Отже, в 1538 р. наш край, що знаходився в складі Молдавського князівства, опинився під Османською імперією, що негативно вплинуло на його розвиток та історичну долю. У Молдовській державі всі землі належали господареві.

Великими земельними наділами володіла церква – монастирям і єпископствам належало близько 200 сіл, у тому числі і наше село належало Путнянському монастирю. До першої третини XVІ ст. селяни були особисто вільними. У ІІ пол. XVІ – XVІІ ст. край був мало заселений.

Села були малими – 10-20 дворів. Ймовірно таким було і наше село, ніяких документів за цей період не маємо. Основою господарства було землеробство. Збиралось багато хліба, про що свідчить поява великої кількості млинів. Почали вирощувати нові культури – кукурудзу (кін. XVІ ст.), виноград (XVІ ст.), появились фруктові сади.

Вирощували велику і малу рогату худобу, свиней, коней, займались бджільництвом. Кріпосне право в Молдовському князівстві було законодавче оформлено в «Уложенні» господаря В. Лупу у 1646 р. Воно полягало у заборонені вечинам (кріпакам) покидати постійне місце проживання, наданні феодалом права розшукувати і повертати втікачів.

Виробництво, в основному, зосереджувалось в селянських господарствах. Однак становище селян погіршувались. В ІІ пол. XVІ ст. було введено 8 нових податків, а до сер. XVІІ ст. – ще 29 повинностей. В кінці XVІ ст. панщина складала 12 днів, а в XVІІ – зросла до 24 днів на рік. Все це привело до економічного занепаду, якій підсилювався також війнами, набігами татар та стихійними лихами. Стримували господарський розвиток краю часті російсько-турецькі війни.

Вперше російські війська з’явились на Буковині у 1709 р. під час переслідування відступаючих шведів та козаків. Це був один з приводів до російсько-турецької війни, яка закінчилась Прутським миром 1711р. Потім були російсько-турецькі війни 1735 – 1739 рр., 1769 – 1770 рр. За переписом населення, здійсненим генералом Румянцевим у 1772 – 1773 рр., у Магалі було 65 дворів.

За КючикКайнарджійським миром, Молдовське князівство було повернуто Туреччині, однак під час виводу російських військ з Буковини, сюди увійшли австрійські війська. У січні 1775р., як наслідок своєї нейтральності, якої додержувалося у військовому конфлікті 1768 – 1774 рр. між Туреччиною та Росією, Габсбурзька імперія отримала частину території Молдови,  під назвою Буковина.

Після анексії Буковини Габсбурзькою імперією у 1775 р. село Магала належало до Герцогства Буковина, бувшим під владою австрійців та належало до дистрикту Садгора (на нім. Sadagora). У 1774 р. село Магала разом з селом Буда та Котул Остріци мало 85 сімей (30 у Магалі, 25 у Буди, та 30 у Котул Остріци – разом 345 душ).

Це було як єдине село. Географічно у центрі була Магала, на заході – Буда та Котул Остріци на сході. 1 жовтня 1777р., за 2 роки після анексії Буковини, населення цієї провінції (яке тоді називалося «Австрійська Молдова») присягнуло на вірність та підданство («Huldigung») імператриці Австрії Марії Терези та її сину Іосіфу ІІ, якій згодом став імператором (1780 -1790).

Цей документ зберігається в архівах у Відні. У цьому документі зазначено вже село Магала, а це означає, що зміна назви з Остріци у Магалу було зроблено ще до 1777р., але невідомо коли. Можливо, це було у 1713-1715 рр., коли турки захопили Хотинську фортецю та включили до Хотинської раї село Остриця, яке турки назвали Магала, тобто на турецькій мові окраїна, край.

Після 1775 р. село Магала жило патріархальним життям, як і всі села Буковини. Основними галузями сільського господарства продовжували залишатись землеробство і тваринництво. До 1786р. селяни відробляли 12 днів панщини в рік (по 4 дні в різні пори року від сходу до заходу сонця) і платили десятину.

Значна частина селян займалась домашніми промислами ? ткацтвом, шевством, гончарством, деревообробкою, плетінням із соломи та лози, виготовленням пристроїв, знарядь прощі та інструментів. У 1784 р. у селі проживало 164 селянських родин.

Внаслідок революції 1848 – 1849 рр. на Буковині було скасовано панщину, десятину, пропінацію. Характерною особливістю аграрних відносин на селі було малоземелля. Однак у австрійській період були певні зрушення в розвитку культури.

Т          ак у 1818 році у Магалі була побудована кам’яна Троїцька (замість старої дерев’яної, яка була побудована у 1774р, перенесена у 1874р. в Клокучку), яка є пам’ятником архітектури.

Протягом 1857 – 1861 рр. велося листування з православної консисторією Буковини і Садгірською повітовою управою за проханням жителів Магалянської громади на збудову трикласної школи.

Школа була заснована у 1860 році. В селі на цей час проживало 4084 жителів. 3-класну школу відвідувало 675 учнів (291 хлопців та 384 дівчат). Серед них було 664 румунів. Вчителями були: Скалат Дмитро, Бенка-Костянтину Василь, Бенка-Костянтину Євгенія.

У 1885 р. була побудована нова, кам’яна школа, яка мала 5 класів. У 1900 р. була збудована школа у Котул Остріци, у 1910р. – школа у Буді.

У 1904 р. школа вже працювала за 6 – класною системою. Дітей шкільного віку нараховувалось 520, з них школу відвідували 422 учні (220 хлопчиків та 202 дівчини). Німців було 18, румунів – 398, поляків – 6. Вчителями були: Скалат Дмитро, Петею Єфросиня, Петею Нестор, Болбока Микола, Корбун Агріпіна, Струц Февроня, Бачинська Аглая. Природно, що школа та церква були в центрі культурно-освітянського життя кожного села.

Але, крім них, на кінець ХІХ – поч. ХХ ст. з’являються й інші заклади культури. З 1862 р. почало свою просвітницьку діяльність «Буковинське товариство румунської культури та літератури», яке почало будувати національні доми.

Перший такий дім виник у селі Магала у 1862р. Протягом десятиріч цей дім прославлявся ткацтвом килимів. Також діяла читальня (читальний кабінет), з 1895 при ньому знаходилось народна бібліотека, а також «хор орачів».

У 1835р. у Магалі було засновано культурне товариство «Cabinet de Lectur? Treviz?». У 1897 р. друге таке товариство з’явилося у Котул Остріци. У 1895 р. у Магалі була заснована філія Чернівецької «Societatea Doamnelor Române». У 1902 р. виникли народні банки в Магалі: «Banca popular? Albina» під керівництвом Тоадер Кудла та у Котул Остріци «Banca tip Rieffeisen» під керівництвом Нікіти Аксані.

У 1904р. виникло товариство «Arca?ul». Воно займалося фізичним вихованням, зберіганням румунських традицій, організувало селянські духовні оркестри, виховувало солідарність та братерність. У австрійський період магаляни були мобілізовані у австрійську армію та воювали у війні 1859 р. – Австрія проти Італії, 1866 р. – Австрія проти Прусії, 1878 р. – Австрія проти Боснії та Герцовини. У Магалі було 24 корчми, 36 сімей євреїв, які мали свою синагогу, свою школу. В основному євреї були корчмарями і поширювалося пияцтво.

Коли розпочалася Перша світова війна, Буковина опинилася в центрі воєнних дій між російськими, румунськими і австро-угорськими військами. Австро-Угорщина намагалася втримати край під свою владою. Російська імперія хотіла приєднати «Буковинську Русь» до своїх територій і придушити тут національний рух.

Румунія розглядала Буковину і Хотинщину – колишні володіння Молдавського князівства, – як свою «історичну спадщину» і 17 серпня 1916 р. Румунія вступила у війну на боці Антанти. В роки війни наш край, зокрема село Магала, був ареною бойових дій.

Він тричі переходив із рук в руки. В серпні 1914 р. почався наступ російської армії. 2 вересня росіяни вступили в Чернівці, однак, в середині жовтня, під тиском австрійців, відступили за Прут. Через Магалу тікала австрійська армія, наступала російська.

В кінці листопада 1916 – січні 1917 р. російські війська знову перейшли до оборони. 23 липня 1917 р. айстро – угорська армія почала наступ. В Магалу знов повернулись австрійці. Загалом російська окупація тривала 545 днів.

У 1918 році війна закінчилася 5 листопада 1918 р. Королівський уряд Румунії віддав наказ військам окупувати Буковину по р. Прут включно. Цю операцію здійснювала 8–а дивізія генерала Я. Задіка (більше 3000 тис. чол.). 11 листопада 1918 р. у с. Магала вступив загін румунської армії під керівництвом капітана Арама.

 Три церкви, які діють на території села заповнюють душу та серця людей мудрим та всеперемагаючим словом Божим. – 3 православні церкві («Святого духу» – с. Остриця, «Святої Тройці» – с.Магала, «Стефана Великого» – с.Буда) – 1 Молитовний будинок (АСД).

Cело Рідківці було засновано на землях монастиря «Слатина», належавшого нащадкам Петра Рараша. В документах воно згадується вперше в 1726 році, під назвою Раранча.

        Коли Австрійська влада прийшла на Буковину, вона ліквідувала більшість монастирів, в тому числі і монастир Слатина.

Частина земель монастиря Слатина увійшли до церковного фонду. На іншій частині земель утворилося село Раранча.

        Історичне минуле і сучасне відображає Герб села, на якому велика буква «Р» символізує назву сучасну «Рідківці» та минулу – «Раранча». Фрагмент пам'ятника на Гербі символізує минуле і сучасне. Адже на долю наших пращурів припали великі історичні події, не тільки сільського масштабу, але й світового.

        На території села проходили бойові дії руско-турецької війни 1739році. Про що є свідчення братської могили, а також І світової війни – 1914 року. Лінія фронту проходила через наше село, яке тоді називалося Раранче.

        Також на території села є поховання та пам'ятні знаки воїнам інших держав, зокрема польським легіонерам, які загинули в 1918 році, в боях захищаючи рідне село та австрійським воїнам. Сільчанам, про ті часи нагадують доти та снаряди тих воєнних часів, які вони знаходять на землях села.

        Дві кийки на гербі символізують про те, що наші прадіди були працьовиті газди і на той час мали кам'яний кар'єр, в якому добували камінь та використовували для фундаменту будинків.

        Соняшник з олією на гербі символізує життя та добробут наших односельчан. Дані символи зібрані в єдиний колос, що означає єдність всієї громади.

Рідківчани пам'ятають своїх земляків, які винесли на своїх плечах лихоліття ІІ-ї світової війни. Про що свідчить пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам, на плитах якого викарбувані їх імена, які не повернулися з фронту.

        Тому, для всіх односельчан дане місце є пам'ятним і шанованим. Громада пам'ятає усіх тих, хто пережив колективізацію, хто своїми мозолястими руками будував сильну інфраструктуру села.

        Сьогоднішнє село Рідківці, Новоселицького району, Чернівецької області знаходиться за 12км. від обласного центру м.Чернівців.

        На території села мирно співіснують 3 релігійні конфесії, які відвідують: Храм Пресвятої Богородиці, Церква Ісуса Христа та Молитовний дім. І тільки перебуваючи в храмах, вони роз'єднуються, а в повсякденному житті живуть дружньо, мирно.

 ІІІ. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ

IV. НАСЕЛЕННЯ

Загальна чисельність  населення  12002 осіб

Щільність __116,74____ осіб/км².

РОЗПОДІЛ ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ

V. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

КЕРІВНИЦТВО

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ РАДИ (___ осіб)

ДЕПУТАТИ РАДИ (_21_ осіб)

VІ. ТРАНСПОРТНЕ СПОЛУЧЕННЯ

АВТОШЛЯХИ

ЗАЛІЗНИЧНІ КОЛІЇ (протяжність) __7,5__ км, вузлові станції (назва Магала_, пункт призначення  _вантажно-пасажирська___________________________________________)

Автовокзали: _____од.,  адреси розташування ______________________________________

Наявне сполучення між населеними пунктами громади: ___так__ (так/ні),  ритмічність ______щоденно_____________ (щоденно, інше), кількість рейсів__________12_________________

Зупинки громадського транспорту __5___ од.

АЕРОПОРТИ (адреса _______________________________________________________)

VІІ. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Кількість домогосподарств ____3570_____ од.

Багатоповерхові житлові будинки __2__ од.,  квартир ___18____од.

Приватний сектор __3568___ (кількість)

Кількість власників, що мають свідоцтво про право  власності на майно ____-од.

Частка домогосподарств/житлових будинків,  які обслуговуються  ОСББ ___-__ од.,  ЖРЕП/керуючими компаніями________-__________ од.

Наявні площі для забудови:

індивідуальних житлових будинків ___-_ га,

багатоповерхових житлових будинків/комплексів ___-__  га

Генеральний план розвитку території  _______ (дата рішення про затвердження) або його елементів  _______________________________________________________ (генплан населених пунктів, план зонування території, детальний план території, наявна проектна документація)

Комунальні підприємства ____________________-______________ (назва та спеціалізація)

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

Потужність наявної мережі електропостачання:

ПЛ-0,4кВ  - 112 шт. ліній електро передачі

ПЛ-10кВ  - 4 шт. ліній електро передачі.

Кількість трансформаторних підстанцій _____119___ од.

Альтернативні джерела електроенергії:

Інформація про розпочате будівництво/монтаж нових електростанцій ______-_____

Наявне вуличне освітлення: кількість вулиць:  __51___од.,   протяжність _39,2_  км.

ГАЗОПОСТАЧАННЯ

ВОДОПОСТАЧАННЯ

Водогін ____________ (назва) , протяжність ____ км,  потужність _________ тис.м³/добу

Рік введення в експлуатацію ___________ поточний стан ________________________

Свердловини ______ од., запас води (Д^т) _____

Кількість індивідуальних установок  питного постачання (криниць) ________ од.

Вулична водопровідна мережа _____ км.

ДАНІ ПРО АБОНЕНТСЬКУ МЕРЕЖУ

ВОДОВІДВЕДЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ

Очисні споруди _________ (місце розміщення) , їх характеристика ____________________

_____________________________________________________________________________

Протяжність каналізаційної мережі __________ км,  вигрібні ями ______ од.

Збір, сортування та утилізація сміття (характеристика наявних спецпідприємств, транспорту, площадок для збору та сортування сміття) ____________________________________________

____________________________________________________________________________

Сміттєзвалища/скотомогильники _2____ од., характеристика діюче, загальна площа 4,3455 га, здійснюється складування відходів ____________________________

Кладовища ___4___ од., стан утримання ___задовільний___

ЗВ’ЯЗОК

Ретрансляційні вишки __4___ , з них:

ТБ__-__ од.,

Інтернет __-___ од. __Весталайн, Інтелект (власник, провайдер), ступінь покриття території___80__ %.

VІІІ. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Наявність матеріалів інвентаризації земель громади___________________________

Кількість власників, що мають державні акти на право власності/користування земельними ділянками ___2416____од.

Наявність земельних ділянок для продажу через аукціон _________ од.,________ га

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

ІХ. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Загальна кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання  ___409 од., в тому числі:

юридичних осіб__85_ од., з них економічно активних (бюджетоутворюючих)__21__ од.; фізичних осіб-підприємців _324___ од., з них ведуть діяльність _310___ од.

ЦНАПи ____1___ од., кількість послуг, що надаються _137 од. , види _________________

Агенції місцевого розвитку ___0__од. (назва, дата створення) ________________________

Відділення/філії банків _0_од., ___________________________________________ (назва), страхових компаній ____0___од., _______________________________________ (назва).

Діючі програми підтримки малого і середнього бізнесу __ од., ____________ (назва, коли і ким затверджено)  _________ сума підтримки у розрахунку на рік _________ тис. грн.  

Х. ТОРГІВЛЯ ТА ПОСЛУГИ

ХІ. СПОРТ, ТУРИЗМ ТА РЕКРЕАЦІЯ

ХІІ. ФІНАНСИ

ДОХОДИ бюджету всього 85171,7 тис. грн, з них власні доходи 39095,7 тис. грн, трансферти/базова дотація 14982,8 тис. грн 

Власні доходи за видами надходжень:

ВИДАТКИ бюджету всього 85171,7 тис. грн, з них за функціями: 

ХІІІ. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Загальна кількість комунальних установ, що перебувають на балансі громади __ од.

ОСВІТА

Підвезення учнів до школи ___ осіб,  наявність шкільного автотранспорту ____ од.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Наявність автомобілів швидкої допомоги всього __2____ од.

КУЛЬТУРА

Об’єкти незавершеного будівництва соціальної сфери _____ од. , в т.ч.  в розрізі об’єктів______________________________________________________________ (назва)

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Установи соціального призначення ______од.,  ___________ (назва), _________  (адреса)

ХІV. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ГРОМАДИ

Приміщення для розміщення державних органів, установ, що здійснюють повноваження щодо:

правоохоронної діяльності__1__од.,

реєстрації актів цивільного стану та майнових прав _2__ од.,

пенсійного забезпечення __-__ од., 

соціального захисту __-__ од.,

пожежної безпеки _2__ од.,

казначейського обслуговування __-__ од.

« повернутися